Місто Нью-Йорк – величезний та шумний мегаполіс. На території міста розташовано безліч історичних культурних об’єктів, які пройшли непросту епоху змін, переживаючи злети та падіння, при цьому змогли дійти до 21 століття. Зокрема, одним із таких культурних закладів Нью-Йорка є театр “Apollo”. Це місце відігравало важливу роль у культурному розвитку афроамериканців Нью-Йорка та формуванні артистичної душі Гарлема. Чи пам’ятають жителі Нью-Йорка як із роками процвітав та розвивався культовий театр міста? Далі на new-york-trend.
Історичні витоки заснування театру
Історія заснування театру “Apollo” бере свій початок у 1913 році. Але в той ранній період роботи він був відомий як “Новий театр бурлеску Хуртіга та Симона” і обслуговував в основному білу публіку. Однак у 1934 році цей театр зазнав колосальних змін. Зокрема, під керівництвом досвідченого підприємця Френка Шиффмана театр прийняв свою долю в якості культурного центру для афроамериканських артистів.
Саме під керівництвом Шіффмана театр було перейменовано на “Apollo”. Він миттєво став центром талановитих афроамериканців, яким часто відмовляли у можливості виступати на сцені.
Легендарна “Аматорська ніч” у театрі “Apollo”
Шиффман вперше представив “Аматорська ніч” у театрі “Лафайєт”. Тоді шоу було більш відоме під назвою “Гарлемська аматорська година”, і його вів відомий американський актор тієї епохи Ральф Купер. Коли шоу переїхало до театру “Apollo”, воно спочатку називалося “Ніч прослуховування”, але пізніше було перейменовано на “Аматорську ніч у Гарлемі”. Дане шоу проводили в “Apollo” кожну середу ввечері і навіть транслювали по радіо.
Однією з унікальних особливостей шоу, яке проводили в театрі “Apollo”, був так званий “кат”, людина з мітлою, яка змітала артистів зі сцени, якщо публіка впевнено кричала, що їм час покинути сцену. З середини 20 століття до початку 21 століття цю відповідальну роль виконував Говард Сімс, більш відомий як “Пісочна людина”.
Завдяки унікальному шоу, театр “Apollo” у Нью-Йорку став дуже популярним серед найрізноманітнішої аудиторії, яка весь час шукала чогось нового та незвичайного, жадала розваг та справжнього захоплюючого шоу.
Зокрема, цей театр був розрахований на більш ніж 1500 місць для сидіння і 2500 місць, включаючи стоячий зал. Театр, розташований у Гарлемі, відрізнявся величчю неокласичного стилю. З роками театр неодноразово модернізували, підганяючи його під стандарти мінливих тенденцій та переваг населення міста. Зокрема, було внесено зміни для показу фільмів. Тут також проводили бурлеск-шоу. Але найважливіше, що театр “Apollo” протягом багатьох років був майданчиком для чорношкірих виконавців.
У 1980-х роках фасад будівлі театру та його інтер’єр був позначений як історична пам’ятка Нью-Йорка.
Популярність та народження нових зірок
Особливу популярність нью-йоркський театр “Apollo” набув під час так званого Гарлемського Відродження, яке відбулося незадовго до початку Другої світової війни. Цей заклад став відомим як місце, де народжуються нові зірки. В “Apollo” розпочинали свою артистичну кар’єру такі таланти тієї епохи як:
- Елла Фіцджеральд;
- Біллі Холідей;
- Дюк Еллінгтон;
- Джеймс Браун;
- інші
Театр “Apollo” став майданчиком для самовираження, впровадження музичних інновацій, змішуючи джаз, блюз, госпел та соул, створюючи унікальне культурне середовище Нью-Йорка.
Окрім того, що театр “Apollo” був центром розваг протягом 20 століття, ще це було місце для зустрічей під час руху за громадянські права. Саме в “Apollo” збиралися лідери та активісти для того, щоб обговорити досягнутий соціальний прогрес та расову рівність. “Apollo” для Нью-Йорка та його мешканців був більшим, ніж просто театр – це була платформа для розширення можливостей та змін.
Занепад та відродження
Як і будь-який інший театр, “Apollo” не оминула низка проблем. Економічний спад в районі Гарлема у 1970-х роках став справжнім випробуванням в історії театру і поставив питання про його подальше існування. Однак, попри всі труднощі, громадськість цього не допустила. За рішучої підтримки афроамериканського товарисва на початку 1980-х років у театрі було проведено значний ремонт, і він став набагато привабливішим, ніж будь-коли.
21 століття принесло цифрові перетворення для театру. Нью-Йоркський театр “Apollo” є величним свідченням стійкості, різноманітності та культурного духу Гарлема. На його сцені як і раніше, так і протягом 21 століття афроамериканці демонструють свою культуру та таланти. До того, “Аматорська ніч” стала вічною традицією. Культурна спадщина театру назавжди залишиться у серці Гарлема. У стінах театру протягом багатьох десятиліть створювалися не лише культові шоу, а й народжувалися зірки, які надалі прославили не лише сам театр “Apollo”, а й Нью-Йорк своїм талантом на весь світ. У 21 столітті “Apollo” залишається найважливішою складовою культурного життя Гарлема.
