Аль Пачіно: історія успіху видатного актора

Американський актор Аль Пачіно розпочав свою кар’єру у театрі, де працював майже 10 років. Потім він почав зніматись у кіно й саме робота в Голлівуді принесла йому зіркову славу. Актор грав переважно негативних персонажів і щоразу вражав глядачів своїми майстерними перевтіленнями. Власник казино чи грабіжник, диявол у людській подобі чи мафіозі – Аль Пачіно втілив на екрані багато культових образів. Яким було та є життя талановитого актора розповідаємо у статті на new-york-trend.

Початок життя та захоплення акторством

Альфредо Джеймс Пачіно народився у Нью-Йорку 25 квітня 1940 року. Його батьки емігрували до США з Італії. Коли сину було 2 роки, вони розлучились. Батька призвали до армії, а хлопчик залишився з мамою, яка оселилась разом зі своїми батьками у Південному Бронксі.

Район був доволі кримінальним та небезпечним, але бабуся намагалася вберегти юного Аль Пачіно від згубного впливу вуличних банд. Йому не дозволяли грати на вулиці з іншими дітьми, тому більшу частину часу хлопчик проводив удома. Єдиною розвагою були відвідини кінотеатру з мамою. Альфредо потім майстерно розігрував удома фрагменти з побаченого. У школі він почав грати у театрі та мав прізвисько Актор.

Навчання хлопця цікавило мало. Занурившись у шкільний світ, він почав палити та вживати алкоголь, часто потрапляв у бійки. Мріяв про кар’єру бейсболіста, але змінив свою думку після перегляду чеховської вистави «Чайка». Вражений побаченим, хлопець вирішив стати актором та перевівся до Школи виконавських мистецтв.

Випускні іспити зі школи Альфредо провалив і пішов з дому після сварки з матір’ю. Щоб заробити на життя, працював прибиральником, офіціантом і листоношею. Проте й про свою нову мрію не забував. Він приєднався до колективу аматорського некомерційного театру «HB Studio» та познайомився з викладачем акторської майстерності Чарлі Лаутоном. З 1966 року молодий актор навчався у режисера Лі Страсберга й це відкрило йому дорогу на сцену.

Робота у театрі

Приєднавшись до професійної студії, Аль Пачіно старанно вивчав акторську майстерність і невдовзі почав грати у виставах. Серед його перших появ на сцені були постановки «Америка, ура», «Прокинься і співай!» та «Чи носить тигр краватку?». За роль в останній виставі Аль Пачіно у 1969 році здобув престижну театральну премію «Тоні».

Паралельно він почав грати епізодичні ролі у кіно, але більшу частину часу присвячував саме театру. Навіть після здобуття слави на великому екрані Аль Пачіно із задоволенням повертався до участі у виставах. Так, у 1977 році він зіграв у постановках «Основна підготовка Павла Гамела» та «Річард III». Потім були «Юлій Цезар» (1988 рік) та «Саломея» (1992 та 2003 рік).

У п’єсі під назвою «Коли Бог відвернувся» актор зіграв американського драматурга Теннессі Вільямса. У 2015 році він взяв участь у виставі «Китайська лялька» Девіда Мемета, яка зібрала понад 1 млн доларів за тиждень.

Аль Пачіно у кіно

Першими помітними ролями у фільмографії Аль Пачіно стали персонажі трагікомедії «Я, Наталі» (1969 рік) та «Паніка в Нідл Парк» (1971 рік). Успіх та слава чекали на нього після участі у гангстерській драмі Френсіса Копполи «Хрещений батько».

На роль Майкла Корлеоне було доволі багато претендентів. Кастинг був довгим і врешті режисер обрав Аль Пачіно. Проте продюсери спочатку були проти такого рішення й погодились на участь мало відомого актора лише, коли побачили епізод, у якому Аль Пачіно убивав інших персонажів.

У цій стрічці актор проявив свій непересічний талант і отримав не лише визнання, а й свою першу номінацію на «Оскар». Фільм мав шалений успіх та став культовим. Друга частина вийшла на екрани у 1974 році. Тоді ж Аль Пачіно знявся у драмі «Собачий полудень» й здобув приз на кінофестивалі у Сан-Себастьяні й нагороду Британської академії кіно та телевізійних мистецтв.

Третю частину «Хрещеного батька» глядачі побачили у 1990 році. До цього часу актор також знявся у фільмі «Обличчя зі шрамом» (1983 рік), в якому втілив образ кубинського наркобарона. За цю роль він був номінований на «Золотий глобус». Хоч експерти й критикували картину, вона згодом стала культовою.

Вартими уваги роботами цього періоду у фільмографії Аль Пачіно були гангстерський фільм «Дік Трейсі» (1990 рік) й трагікомедія «Френкі та Джоні» (1991 рік). Актор знову і знову здобував престижні номінації, але не вигравав бажані статуетки.

Довгоочікуваний «Оскар» йому принесла роль у драмі «Запах жінки» (1992 рік). У ній Аль Пачіно майстерно зіграв сліпого підполковника Френка Слейда. У процесі підготовки до знімання він консультувався з лікарями та спілкувався з тими, хто втратив зір, і ретельно спостерігав за ними. Актор так натренував розфокусований погляд, що одного разу на знімальному майданчику через це впав і пошкодив рогівку. Такі старання не були марними – роль стала культовою та зміцнила його славу.

Подальша кінематографічна кар’єра

Серед подальших фільмів з Аль Пачіно слід відзначити:

  • «У пошуках Річарда» (1996 рік), де актор також був режисером та продюсером,
  • картину «Донні Браско» (1997 рік), в якій також зіграв Джонні Депп,
  • містичну драму «Адвокат диявола» (1997  рік), де Аль Пачіно зіграв роль диявола,
  • психологічний трилер «Безсоння» (2002 рік),
  • комедію «Тринадцять друзів Оушена» (2007 рік).

Не всі проєкти з його участю відтоді були успішними, але це не применшило популярність актора. Він продовжує зніматись та радувати фанатів своєю творчістю. Так, у 2019 році на екрани вийшов комедійно-драматичний фільм «Одного разу в Голлівуді» Квентіна Тарантіно. Того ж року глядачі знову побачили Аль Пачіно в образі мафіозі в картині «Ірландець», а у 2021 році – у художньому фільмі Рідлі Скотта «Гуччі». Упродовж 2020 – 2023 років актор знімався у серіалі «Мисливці».

Особисте життя зірки кінематографа

Хоч Аль Пачіно і намагався завжди приховувати подробиці особистого життя, про його численні романи відомо багато. Актор ніколи не одружувався офіційно, а серед його обраниць були:

  • акторка Джилл Клейберг, з якою він разом грав у театрі, їх цивільний шлюб тривав 5 років,
  • акторка Даян Кітон, з якою він зустрічався два роки,
  • тривалими були стосунки з акторкою Мартою Келлер,
  • викладачка акторської майстерності Яна Террант у 1989 році народила від актора доньку Джулію Марію,
  • з 1996 по 2003 рік громадянською дружиною Аль Пачіно була акторка Беверлі Д’Анджело, яка народила від нього близнюків,
  • з 2011 до 2017 року тривали стосунки з акторкою Люсією Солою,
  • з 2018 по 2020 рік Аль Пачіно зустрічався з акторкою Мейталь Дюхан.

У 2022 році стало відомо про новий роман зіркового актора. Цього разу його обраницею стала молодша за нього на 54 роки Нур Альфалла. Через рік дівчина завагітніла та народила хлопчика, але невдовзі пара розлучилась. Син залишився з матір’ю, а актор тепер виплачує їй аліменти та робить фінансові внески до освітнього фонду сина.

Навесні 2025 року Аль Пачіно відзначив 85-річчя. Він все ще залишається популярним актором, якого запрошують у нові фільми. Так, Аль Пачіно знявся у фільмі жахів «Ритуал», втілив на екрані образ короля Ліра, що було його давньою мрією, та отримав одну з головних ролей у драмі «Вбивство» про загибель президента США Джона Кеннеді. Крім того, Аль Пачіно долучився до заснування «Акторської студії», а у 2024 році видав книгу мемуарів «Sonny Boy».

Comments

.......