Бауері є однією з найстаріших і знакових вулиць Нью-Йорка. Вона відома своєю багатою історією та культурним значенням. Вздовж цієї вулиці колись стояв старий театр “Bowery”. Він був свідченням яскравого культурного життя району, а також розвитку театрального мистецтва. Хоч у 21 столітті театру “Bowery” не існує, він має дуже захоплюючу історію, яку обов’язково мають знати мешканці вулиці Бауері та всього Нью-Йорку. Далі на new-york-trend.com.
Заснування театру на вулиці Бауері

Театр “Bowery” був заснований у 1826 році та дуже швидко став одним з найпопулярніших місць для театральних виступів у Нью-Йорку. У першій половині 19 століття вулиця Бауері була дуже жвавою. Театр був розташований у самому центрі цієї жвавої вулиці та швидко став справжнім культурним центром для мешканців міста.
Але до 1826 року все було не так. У першій половині 19 століття вулиця Бауері тільки набирала популярність. Сюди приїжджали та селилися багато іммігрантів. І всі вони хотіли мати поблизу свого будинку легкий доступ до модної висококласної європейської драми. Але вона була доступна тільки в “Park Theatre” за кілометр від вулиці Бауері. Тому група бізнесменів вирішила створити культурний центр прямо на вулиці Бауері. Це був початок заснування театру “Bowery”.
Театр вперше відчинив свої двері у жовтні 1826 року. Новий театр мав неокласичний стиль архітектури. Він був у рази розкішнішим і більшим, ніж “Park Theatre”. Зокрема місткість театру була близько 3500 осіб. Це робило його найбільшим театром у Сполучених Штатах у першій половині 19 століття.
Окрім цього, театр отримав не відразу свою назву на честь однойменної вулиці. Театр мав такі назви, як “Thalia Theatre” та “Fay’s Bowery Theatre”. Але в народі його називали просто театр “Bowery”. Саме ця назва закріпилася за театром на довгі роки.
Що показували у театрі?

Протягом багатьох років у театрі “Bowery” показували безліч спектаклів, у тому числі: п’єси, мюзикли, водевільні шоу та інше. Деякі з найвідоміших акторів та акторок того часу прикрашали його сцену. У театрі також дуже часто показували блекфейс та пантоміму. У день відкриття театру у 1826 році в ньому показали комедію британського письменника Томаса Голкрофта під назвою “Дорога до руїн”. А до середини 19 століття жителями вулиці Бауері були переважно ірландці, тому в театрі почали здебільшого орієнтуватися на них та ставити п’єси Джеймса Пілгріма та інших ірландських драматургів.
Коли у другій половині 19 століття керівництвом театру займалися німецькі емігранти, там показували переважно німецький театр. Під кінець 19 століття головною родзинкою театру “Bowery” був ідішський театр. Також тут показували італійський водевіль і китайський водевіль.
Протягом 19 століття театр “Bowery” продовжував розвиватися і пристосовуватися до мінливих уподобань і тенденцій мешканців району. Тут показували практично все, від шекспірівських п’єс до шоу менестрелів та мелодрам. Протягом багатьох років популярність театру залишалася дуже високою.
Що сталося із театром?
Попри те, що театр “Bowery” був неймовірно популярним серед місцевих жителів, він неодноразово закривався. Зокрема, головними причинами закриття культурного закладу були пожежі. Тільки за перші 17 років роботи пожежа в театрі “Bowery” траплялася чотири рази. Щоразу театр відновлювали та відкривали. Остання пожежа в театрі сталася в 1929 році і після цього “Bowery” більше не відновлювали. Це був кінець цілої епохи театрального мистецтва в Нью-Йорку. У 21 столітті місце де колись розташовувався старий театр нічим не нагадує про те, що колись це був справжній культурний та театральний центр міста.





