Gershwin – найбільший театр на Бродвеї

Гордо носить титул найбільшого театру на Бродвеї Gershwin, який розташувався в самісінькому серці театрального життя Нью-Йорка. Вже 50 років місце приваблює містян та туристів своїм виглядом, відомими постановками та зірковою алеєю, проте лише істинні фанати знають непросту історію бродвейського театру. За цей час стіни закладу бачили чимало радісних і сумних моментів, прийняли багато зірок й пустували, проте усі, хто долучився до його створення, не втрачали віри, тому зараз Gershwin й красується на 222 West 51st Street. Далі на new-york-trend.

Історія створення

Якщо зараз театр відомий під назвою Gershwin, то спершу він називався Uris. Заклад був заснований у 1972 році й вважався одним із нових бродвейських театрів. А постав він на місці кінотеатру Capitol, куди приходили жителі Нью-Йорка, щоб провести вечір за гарним фільмом. Закрилося це місце у 1967 році, коли великі екрани замінили маленькі телевізори. Саме у той час будівлею зацікавились брати Уріс – власники Uris Buildings Corporation, які орендували земельну ділянку та почали будувати на ній власний офіс. Знайшлось місце в ньому й для театру. А можливим це стало завдяки закону, який дозволяв отримати бонуси тим офісним будівлям, на території яких діяли театри. Саме так Uris Building(а з 1976 року Paramount Plaza) стала домом для Circle in the Square та Gershwin. Перший розмістився в підвалі будівлі, а от інший зайняв другий поверх.

Робота над театром розпочалась у 1967 році, а завершилась у 1972. За цей час власникам неодноразово доводилось відвойовувати право розмістити заклад в офісі, але результат того вартував, адже Gershwin зібрав погляди багатьох експертів. Він відзначався як виглядом, так і технічними можливостями. Багато суперечок точилося щодо кількості місць, яких було трохи більше ніж 1900. Цікавим рішенням стало віддати левову частку простору глядачам, які хотіли сидіти в оркестрі, залишивши лише 600 місць іншим. Сцена, бувши однією з найбільших на Бродвеї, вражала своєю гнучкістю та мобільністю. А звукова система дозволяла проводити на високому рівні будь-які музичні події. Театр дивував своїми можливостями, виглядом та масштабом, що, здавалось би, прирікало його на успіх.

Відкриття відбулось у дощовий день 19 листопада 1972 року. О сьомій вечора в приміщенні театру зібралось 1100 гостей, які прийшли поглянути на велич нового місця. Саме тоді запрошені гості й зірки мали змогу переглянути мюзикл Via Galactica, який вже через кілька днів став доступним публіці. Працівники й гості говорили про новий вид театру, яскравим прикладом якого й був Gershwin. Та грандіозне відкриття, неймовірний вигляд й ресурси не вберегли його від невдалих років. Так, дебютний мюзикл провалився, заклад довго не міг знайти свій шлях до успіху й був час, коли зовсім бракувало коштів. Проте таке місце не збиралось пустувати і тому почало приймати в себе виступи зірок, відомі премії й інші заходи. Це і допомогло вижити театру, який досі красується в Нью-Йорку.

Засновники

Gershwin – це результат роботи багатьох людей, які в різний час долучилися до театру. Будівництво закладу, облаштування, вкладені кошти й зусилля – це те, що віддавали ті, чиї імена стоять поруч зі славою цього місця. 

Так, все почалось у 1967 році, коли брати Уріс вирішили побудувати хмарочос, в якому й розмістився театр. Саме вони дали старт історії цього місця, адже Uris Buildings Corporation взялась за будівництво приміщення. Компанія також неодноразово відстоювала право розміщення театру в офісній будівлі, що закінчилось зрештою її перемогою. Театр спершу називався Uris – на честь засновників, проте така назва часто ставала причиною для насмішок. Попри це не варто применшувати заслуги забудовників. Керувати театром брати Уріс довірили Nederlander Organization, яка й досі цим займається. А от у 1976 році будівля перейшла до інших власників, які назвали хмарочос Paramount Plaza.

Ще однією особистістю, яку неможливо не згадати, коли мова йде про Gershwin, є Ральф Альсфанг. Чоловік був надзвичайно творчою людиною, креатив якої виливався в театральній роботі. Так, він займався декораціями, костюмами, режисерською роботою та не відмовив собі в задоволенні спроєктувати цей театр, адже мав відповідну освіту. І Ральфу чудово вдалось зробити ідеальне приміщення для різноманітних виступів. Архітектор поєднав в Gershwin неймовірний інтер’єр, зручність та технічні можливості. І як зазначав сам автор, секрет полягає в тому, що цією роботою обов’язково має займатися людина, яка занурена в театральне життя. Ну а ще чоловік терпіти не міг сірі й однотипні театри, тому й створив сучасне та стильне місце.

У 1983 році театр провів у своїх стінах премію “Тоні” й змінив назву. Відтоді до закладу приєднались імена Айра та Джорджа Гершвінів – знаменитостей у музичному світі.

Зал слави

В той же рік, коли відкрився театр, його команда представила Театральний зал слави. Ініціаторами цієї ідеї були Ерл Блеквелл, Джеймс М. Недерландер, Джерард Естрайхер та Арнольд Вайсбергер. А концепція полягає в тому, щоб вшанувати імена видатних театральних діячів та закарбувати їх в стінах Gershwin. Так, номінанти повинні мати 25 років стажу роботи в театрі та 5 великих постановок на Бродвеї. Після цього близько 300 театральних експертів та відомих діячів обирають переможців шляхом голосування. І ця процедура відбувається щороку, а церемонія проходить, звичайно ж, в театрі Gershwin.

Зал слави був представлений у 1972 році в день відкриття театру. Гості змогли оглянути перший список видатних діячів, де їх було всього 123. Кожне ім’я велично красувалось серед колон й елегантного інтер’єру. Тоді думки знаменитостей розділились. Так, Джордж Еббот – відомий режисер, сценарист та продюсер не надто цінував подібні проєкти. А от театральний критик Брукс Аткінсон, навпаки, завжди захоплювався такими ідеями, про що і сказав на відкритті Залу слави. Ну а відзначення найкращих діячів театрального світу залишається актуальним й досі. Саме тому кожен охочий може помилуватися красою приміщення й пригадати знайомі імена.

Зірка сцени

Gershwin пройшов непростий шлях пошуку своєї ніші. Чимало невдалих проєктів, короткотривалі історії, збиткові мюзикли та інші проблеми переслідували заклад від самого відкриття. Проте команда театру гідно витримала всі випробування та знайшла ключ до успіху. 

Безсумнівним лідером та візитівкою театру є мюзикл Wicked, який обрав своєю домівкою стіни саме цього закладу ще у 2003 році. Успіх постановки є неймовірним, вона неодноразово здобувала першість за кількістю зароблених коштів, а туристи люблять цю історію. Хоч продюсер шоу – Девір Стоун спершу сумнівався у виборі театру Gershwin в ролі майданчика, проте мюзикл закріпився тут на довгі роки. Глядачі обожнюють спостерігати за стосунками між двома відьмами, а творці шоу втілюють новий погляд на події в країні Оз. The New York Times назвав постановку найбільшим блокбастером Бродвею, Time Magazine відзначає вдале поєднання розуму й душевних почуттів, а Variety вважає мюзикл культурним феноменом. Шоу триває 2 години та 45 хвилин, протягом яких кожен може пройнятися атмосферою й грою акторів. Ну а для найбільших фанатів постановки команда створила мерч. Ви можете придбати футболку, сумку, чашку, бейсболку та інші речі.

Wicked став справжнім феноменом та віддячив театру за роки пошуків й старань. Шоу має щільний графік на Бродвеї, гастролює у всьому світі та долучається до благодійних проєктів. Мюзикл розвиває соцмережі й має величезну аудиторію, яка не втомлюється захоплюватись театральною роботою. А постановка продовжує розвиватись й не планує зменшувати швидкість.